Ще з давнини - це оберіг, який мав велике значення в кожній родині.
Хустки були святкові і на кожен день.
З хусткою пов'язано дуже багато українських звичаїв.
Найпершим звичаєм було сповивання дитини після народження.
Сповивали тісненько, щоб ніжки були рівненькі. А хустка, зазвичай, була квітчаста, щоб дитина мала щастя.
Хустка була грубенька, щоб зігріла дитину маленьку.
Наступний звичай - це, коли зав'язували хустку нареченій, коли знімали весільний віночок, як символ завершення дівування.
Цей звичай існує і в наш час, правда, уже стилізований.
Ще один звичай, який полягав в тому, що коли випроваджали юнака до війська, рідна матуся перев'язувала його рушником, а інші жінки - хустками з торочками, а дівчата - стрічками, як колись казали "лєнтами".