СЕРЕДІНСЬКИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (10.09.1999 – 22.11.2023 ) - Розвідник – гранатометник 9 групи 9 роти 3 загону СП військової частини А 4030, солдат, загинув 22. 11.2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області біля н.п. Новопрокопівка.
Народився Середінський Сергій Анатолійови 10 травня 1999 року в селі Горобіївка Канівського району Черкаської області в родині Людмили Олексіївни та Анатолія Олексійовича.
Коли Сергійкові було п’ять років , 01.09.2004 року, сім’я переїхала в Кочубіївку Уманського району. Тут проминули його дитячі та юнацькі роки. Тут 01.09.2005 року Сергійко пішов у 1 клас Кочубіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів , яку і закінчив 27 травня 2016 року. Юнак був добрим , щирим , товариським, мав багато друзів. Виділявся серед однолітків стійкими патріотичними переконання та активною громадянською позицією. В шкільні роки Сергій активно проявив себе у всіх видах діяльності : у спорті, в навчанні, волонтерській діяльності, громадському житті школи , села, району, в роботі дитячо-юнацького колективу «Юність». Був активним учасником Малої академії наук. На обласному етапі – захисті роботу Сергія відзначили викладачі ЧНУ імені Богдана Хмельницького.
Вищу педагогічну освіту здобував у ННІ фізичної культури , спорту і здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. За високі організаторські здібності , відповідальність та вміння відстоювати інтереси інших студентів однокурсники обрали Сергія студентським деканом.
В студентські роки Сергій одружився. Розпочав свою трудову діяльність. Разом з дружиною Лізою виховували синочка Романа.
Після повномасштабного вторгнення Сергій неодноразово висловлював намір іти на військову службу , звертався до військкомату. І 27.02.2023 року добровільно підписав контракт. Проходив вишкіл в Житомирському навчальному центрі , після закінчення якого в складі десантно-штурмової групи виконував надважливі завдання по звільненню окупованих територій в Запорізькій області. За виявлені мужність та героїзм воїн-десантник Середінський Сергій Анатолійович представлений до нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеню ( посмертно).
СМІЛЯНЕЦЬ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ (13.03.1970 – 14.07.2023)
- Молодший сержант 115-ї ОМ бригади 1 батальйону 1 роти 2 взводу. Позивний «КЕП». Смілянець Сергій Андрійович.Народився Сергій 17.03.1970 року в селі Кочубіївка, Уманського району, Черкаської області. В 1977 році пішов у перший клас. 10.06.1985 року закінчив Кочубіївську восьмирічну школу.
1977-1985 рр — роки навчання в нашій школі. Однокласники Сергія Андрійовича в один голос говорять, що таких справжніх людей, таких вірних друзів, яким він був, нині немає.
1988-1990 рр проходив військову строкову службу у зенітно-ракетних військах в Німеччині. Одружився, разом з дружиною Ірою виховав дві красуні-донечки, діждався онука. Проживав в м. Умань.
В лютому 2022 року Сергій з дружиною жили та працювали у Великобританії, де раділи кожній хвилині життя. Коли донечки повідомили йому, що почалася війна, він не роздумуючи ні хвилини, розірвав контракт, купив квиток і через три дні був дома.
В лютому 2022 року Сергій став на захист України. Звільняв Бучу, Ірпінь, виконував бойові завдання в Сумській та Донецькій областях. Нагороджений: «Орден Мужності», нагрудний знак « Знак пошани».
Загинув 14 липня 2023 року під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Похований в м. Умань, Софіївська Слобідка , на Алеї Героїв. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).
Сергій Андрійович – це Герой та приклад для наслідування. Він віддав за нас найцінніше – своє життя.
Товариський, мудрий і розсудливий, гарний співрозмовник, людина щирої душі - таким Сергій залишиться в пам’яті всіх тих, хто його знав і кого він так любив.
24 липня 2023 родина та друзі Сергія Андрійовича ініціювали електронну петицію №22/200114-еп до Президента України про Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Смілянцю Сергію Андрійовичу. Петиція набрала 25144 голоси і в даний час перебуває на розгляді.
ЧЕРПІТА СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ (03.05.1986-21.02.2024
) - Черпіта Сергій Сергійович, народився 3 травня 1986 року, с. Затишок, Уманського району, Черкаської області.Навчався в Затишнянській загальноосвітній школі, після її закінчення вступив до Уманського професійно-технічного ліцею № 9, здобувши спеціальність слюсаря – механіка.
В 2012 році одружився, разом з дружиною Юлею виховував двох чудових донечок Ксеню та Лізу. А у 2013 році купили будинок с. Кочубіївка і переїхали на постійне проживання разом з мамою Марією Григорівною.
3 жовтня 2024 року Сергій став на захист нашої країни, пішов добровольцем в Збройні Сили України, проходив службу на посаді водія-слюсаря майстерні електроспецобладнання взводу спеціальних робіт ремонтної роти автомобільної техніки батальйону логістики військової частини А2802 36 ОБрМП імені контр-адмірала Михайла Білинського.
У важких боях отримав поранення, під час якого чудом залишився в живих. Одного разу доля вберегла його від смерті, а другого шансу не судилося.
Загинув 21 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання та ракетного обстрілу з боку російського агресора в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Чорнобаївка Херсонської області, отримавши поранення не сумісні з життям. Вічна пам'ять Герою Черпіті Сергію Сергійовичу.
Слава Герою України!
29 квітня 2024 року дружина героя Черпіта Юлія Сергіївна ініціювала
Електронну петицію №22/225300-еп про Присвоєння звання Героя України Черпіті Сергію Сергійовичу. Петиція набрала 25524 голоси українців. Чекаємо її розгляду Президентом України.
Юлія Сергіївна , звертаючись до небайдужих українців сказала:
Він віддав найдорожче, що може бути - своє ЖИТТЯ. Він віддав своє життя за наш з вами спокій, за мир та вільну Україну. Справжній герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно)
